Гвоздика ціла 1 кг

Цвяхи ціла 1 кг — у кулінарії гвоздика йде головно на приготування маринадів (грибних, фруктово-ягідних, м'ясних, овочевих, рідше рибних), а також входить до складу різноманітних сумішей прянощів, використовуваних у кондитерському, рибоконсервному та ковбасного виробництва. Окремо або в поєднанні з корицею гвоздика використовують у солодких стравах — компотах, пудингах, кондитерських виробах, у поєднанні з чорним перцем — під час приготування смаженого або тушкованого м'яса, баранини, свинячих і м'ясних жирних фаршей, м'ясних міцних бульйонів, а також соусів, що подаються до домашньої птиці (кури, індички). Для кондитерських і солодких страв — де треба уникати гіркоти — краще використовувати головки (шляпки) гвоздики, а для м'ясних страв і маринадів — черешки. Цвяхи треба закладати в різні страви в різний час: у маринади — у процесі їх приготування разом з іншими компонентами, у тісто та фарш — до теплової обробки, у м'ясні страви — за 10-15 хвилин до готовності, у бульйони, супи, компоти — за 3-5 хвилин до готовності. Річ у тім, що гвоздика добре розчиняється, тобто передає свій аромат і смак не тільки в гарячій, але й у холодній воді, причому повідомляє рідини не тільки запах, а й колір (коричневий). У разі підвищених температур, особливо у разі кип'ятіння, аромат гвоздики злітається, а смак розчину або страви стає гірким, особливо неприємним у солодких стравах і кондитерських виробах. Ось чому тонший аромат гвоздики ми хочемо повідомити страву, тим пізніше ми маємо її закладати. Там само, де гвоздики необхідно закладати до теплової обробки, унаслідок якої дія її гіркого початку посилюється, треба бути особливо обережним у дозуванні, особливо в кондитерських виробах. Зовсім не можна закладати гвоздика в страви, що вимагають тривалого теплового оброблення й одночасно ранньої закладки прянощів, наприклад, у плови.